Розірваний простір

Спільно з Яніною Болдирєвою

Нестача світла, тепла, наснаги до зростання. Це біографічні дані більшості з нас.

Свідомость, що не визріла, не буде знати цільності. Незріла людина сприймає світ клаптями – та й сама створює світ, складений з уламків, що ніколи не були цілим.

Фотограф начебто теж вилучає лише частину простору, але сенс його дії є протилежним. Фрагмент береться задля відображення й вираження цілого, і має бути осереддям взаємозв’язків.

Дана робота є результатом наміру кинути на розбитий простір оком художника. Коли й не відновити, то виявити зв’язки, зростити уламки, що видавалися неживими, не у топографічному, а у мистецькому сенсі. Влити життя до вистиглого простору. Чи не тому в результаті подеколи прориваються червоні, майже криваві плями. Проте памятатимемо, що кров – то не смерть, але життя, а біль – саме те, що змушує нас до життя повертатися.
 

Проект є одночасно арт-об’єктом та перформансом. Він презентує серію світлин Яніни Болдирєвої. Мені належить концепція подачі (включно з уперше застосованою такою просторовою розкладкою), упорядкування, підбор фізичних матеріалів, дизайн, супровідний текст. Об’єкт видано лімітованим накладом 100 примірників.